Діла добрих оновляться, діла злих загинуть

Супроводжувати столичних журналістів змогли декілька активістів руху «Україна без холопів» - відомий Вам адвокат Дмитро Коробко, засновник руху Павло Колесник і журналіст Влад Беспалов. Делегація київських журналістів спочатку зайшла до торгівельного центру «Декор Донбас». В харчовому супермаркеті «Велика кишеня» було знайдено просрочені йогурти, однак, вражала чемність адміністрації та охорони. Окремо до журналістів та активістів громадської ініціативи підійшли представники охорони «Декор Донбасу», які вибачилися за неадекватну поведінку своїх колег, гордо продемонстрували виготовлені бейджі з написом «Охорона» і демонстрували повний спокій по відношенню до присутніх в Декор Донбасі людей з фотоапаратами.

Згодом, Влад Беспалов був змушений їхати в редакцію свого видання, а Дмитро Коробко, Павло Колесник, я і двоє столичних кореспондентів вирішили заїхати до Торгівельного центру «Сокол» біля ОЦКБ. Відразу, як ми переступили поріг харчового магазину на першому поверсі і фотокореспондент зробив декілька фото, до нас вибіг молодий чоловік, який почав вимагати аби ми вийшли  з приміщення, в доволі брутальній формі. На всі спроби з’ясувати, чим викликана така реакція, «адміністратор» викликав невідомих осіб з приміщення магазину, які почали виривати з рук журналістів фотокамеру і навіть особисті телефони. Ще декілька секунд і всі відвідувачі харчового маркету опинилися на порозі. «Охорона» (як на мене люди в цивільному одязі і без жодних позначень або представлень такими не є), почала бити журналістів. Першого вдарили в потилицю фотокореспондента Андрія Ломакіна, який впав і втратив свідомість. Другим став я, якого так само ударом в потилицю звалили з ніг. Опритомнівши я зрозумів, що намагаюся встати, в той час, як «охорона», оточивши мене півколом, наносить удари в голову. Потому, мене просто викинули з дверей харчового маркету просто на сходи. Перше, що я побачив, це був скривавлений Павло Колесник, який не тільки позбувся своїх окулярів, а й отримав численні удари в обличчя. Сніг довкола Павла був неприродньо червоний, як від марганця. Він сидів на землів в одному метрів від мене. «Охорона» продовжила переслідувати Павла Колесника, намагаючись відібрати в нього особистий мобільний телефон, на який він вів зйомку. Кадри в відео, яке розташовано нижче, зняті саме ним. Переслідувачі зупинилися тільки тоді, коли Павло Колесник зайшов до аптеки.

Через півгодини на місце подій приїхали представники Ленінського МВС, які забрали всіх, хто брав участь у відвідинах «Сокола» до відділення. Там було складено заяви всіх потерпілих, а також надано спрямування до судової експертизи. Як виявилося, Павлу Колеснику було зламано носа і нанесені ушкодження обличчя, Андрій Ломакін і я отримали струс мозку. Більше інформації від інших учасників інцинденту - на сайті інформаційної ініціативи "Україна без холопів" http://bezholopov.com/

В разі, якщо хтось «нічтоже сумняшеся» стосовно того, що це зійде з рук, то це точно намарне. Я не проводив жодної зйомки в приміщенні торгівельного центру. А мої колеги і товарищі, які отримали побої від «охорони» «Соколу» стали жертвами неповаги і відвертого блюзнірства до українських законів. Фото і відеозйомка харчових товарів є правом кожного громадянина, так само, ніхто не відміняв Конституції України:

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

            Я просив би кожного, хто бачить це відео, запам’ятати ці обличчя «охоронців» і їхню реакцію на апеляцію до Законів України. Схоже, що виродки менші беруть приклад з виродків більших.

 За десять днів ми станемо свідками, яким чином відреагує МВС на наші заяви і чи буде порушено кримінальну справу, адже йдеться про розбійний напад на журналістів та блогерів, який супроводжувався спробою пошкодження особистого майна і розбоєм.

Вірю не в безглузде сподівання на те, що все само собою трапиться, а виключно в те, що «Діла добрих оновляться, діла злих загинуть» (Т.Шевченко ©).