Зустріч з Мілошем

Поки збирався зустрічати Сергія Жадана на ранковому вокзалі Донецька, радісно думалося про сьогоднішню зустріч з Чеславом Мілошем. Напевне, сьогоднішня презентація його творів в Донецьку в перекладі та декламуванні Тараса Прохасько і Сергія Жадана, це одна з найприємніших подій цього грудня. І справа не стільки в "нобелівському" статусі Мілоша, якому в цьому році виповнилося б 100 років, а в тому культурному значенні польського поета, письменника та публіциста. Народжений на перетині кордонів польської та литовської ідентичності, він з гідністю продемонстрував всьому світові, що таке бути європейцем з Східної Європи, ставлячи питання руба там, де політикам часто і не снилося. Чого б варто лише такий його вираз: "Це говорю я, Чеслав Мілош, а родом я звідси, з родинної локальної Європи, невизнаної в Європі європейській, і те, що саме звідси я хочу сказати, зовсім не втрачає важливості, натомість європейська Європа, не визнаючи цього, без сумніву, втрачає універсальність..." Як на мене, це є справжній маніфест Східної Європи і певний мисленнєвий матеріал для висновків українських інтелектуалів. Дискусія про ЄС в Україні ведеться зазвичай чиновниками або експертами, натомість, відчуття Європи і зрештою, європейськості, це можливість повторити світові від свого імені: "Я, родом звідси..." 

Іноді вражає, той рівень внутрішньої роботи, який був проведений польськими інтелектуалами, які гуртувалися навколо паризького часопису "Культура", що не просто ставили дражливі питання для польського суспільства, але фактично переосмислили весь історичний шлях польського народу, застерігаючи від дискримінаційного ставлення до державних інтересів українського та білоруського народів, викривали власних ксенофобів та шовіністів. І саме цим наближали Польщу до державності і волі від радянської окупації. Іноді, мені здається, що саме завдяки цій роботі, Польща стала членом ЄС, а не тільки завдяки настанові політиків і суспільства. "Культура" і такі постаті, як Чеслав Мілош та Єжи Гедройц виступали лідерами цієї малої групи інтелектуалів, чиї ідеї проросли в сучасній польській ідентичності. 

Не випадково, що Анджей Вайда в своєму фільмі "Людина із заліза", присвяченому протестам працівників гданської корабельні (предтечам руху "Солідарність"), розміщує вірш Чеслава Мілоша, який читає опозиційна режисерка. Адже для всієї, навіть підрадянської Польщі було зрозуміло, що навіть читаючи, здавалося б цілком безневинний вірш "Надія" (з циклу "Віра. Надія. Любов"), промовляється цілий маніфест свободи. Які поезії народять українську "Солідарність" і українську європейськість, ми ще дізнаємося, варто лише зачекати. І діяти.

 Презентація перекладів Чеслава Мілоша у виконанні Тараса Прохаська і Сергія Жадана відбудеться в Донецькій обласній дитячій бібліотеці ім. Кірова (сумнівного літератора), сьогодні о 14:00 за адресою: вул. Артема, 84.

Дякую Польському інституту в Києві за те, що погодились привезти Чеслава Мілоша в Донецьк і сприяти проведенню презентації перекладів. 

Гарного дня і до зустрічі з Мілошем!