Донецькі чиновники знову розіграють грузинську карту на виборах

А был ли мальчик?

Безперечно, під час першого туру президентських виборів, 17 січня, Україну відвідали громадяни Грузії, яких так і не зареєструвала ЦВК міжнародними спостерігачами. Але перше питання, на яке досі немає відповіді, - де вони були і що робили? За даними представника ЦВК Грузії, які він озвучив на прес-конференції у день виборів 17 січня в Донецьку, його співвітчизники територію обласного центру не залишали. Міліція також повідомляла, що не має інформації про пересування громадян Грузії за межами Донецька. Поза тим міський голова Донецька Олександр Лук`янченко на тій самій прес-конференції заявляв, що грузини «штурмують» виборчі дільниці в Маріуполі, Макіївці та інших містах області. Щоправда, доказів цього так і не було надано.

До речі, що стосується доказів. Доводити, що грузини й справді не були офіційно зареєстрованими спостерігачами від ЦВК, немає сенсу. Посвідчення журналістів луганської газети «Молодогвардеец» їм дійсно не дуже допомогли, адже за законом вони не мали права працювати на території України, як журналісти. Звісно, кожен іноземний журналіст має, преш за все, акредитуватися (через своє посольство це зробити було б найлегше), але таку кількість журналістів (декілька сотень) з однієї країни навряд чи пустили на Донеччину без видимої причини. Формальні складнощі цього процесу місцеві чиновники перетворили в політичну проблему величезного масштабу.

Кому вигідне перебільшення?

А отже – коли перших «спостерігачів» з Грузії не пустили на дільниці в Донецьку, поповзли чутки. Чутки – це така річ, яку можна скерувати лише в одному напрямку – напрямку перебільшення. Бо, як кажуть у відомому прислів`ї, страх має величезні очі. Тож дуже скоро в неділю, 17 січня, в Донецьку заговорили про якихось грузинських бойовиків, які беруть штурмом виборчі дільниці. Щоправда, пізніше з`ясувалося, що ніяких протиправних дій з їхнього боку, окрім спроб без посвідчень міжнародних спостерігачів відвідати дільниці, не спостерігалося. Але це було вже потім.

Спочатку сталася перша річ, яка була дуже вигідна провідній політичній силі Донеччини – мобілізація виборців перед зовнішньою загрозою. Гіперболізовані чутки змусили навіть тих, хто не збирався на вибори, піти на дільниці та віддати свій голос за того, хто бореться з втручанням агресивної Грузії у внутрішні справи Донбасу. А всі чиновники й по сумісництву очільники штабів обласних та міських створювали враження бурхливої діяльності та активної боротьби проти південної нації.

І ще дуже корисний момент, яким повністю скористалася Партія регіонів, – це зелене світло для маніпуляцій на виборчих дільницях. Після запуску інформації про громадян Грузії, які нібито штурмують дільниці, члени окремих комісій перестали пускати міжнародних спостерігачів від ОБСЄ, ENEMO та інших організацій. Пізніше все це пояснювали людським фактором – мовляв, люди перелякалися та намагалися себе захистити. У нормальних умовах такі факти отримали б великий розголос, справжнім спостерігачам ніхто не може заборонити зайти на виборчі дільниці, але що поробиш - в усьому винні грузини! Через них же майже ніякі ЗМІ не звернули уваги на зафіксовані порушення, бо всім показали зовсім іншу червону ганчірку, яка подіяла на громадськість дуже результативно.

Адже врешті-решт провідна політична сила на Донеччині у першому турі досягла тактичних цілей: планові показники явки виборців досягнуті, спостерігачів на дільниці можна не пускати без серйозних наслідків, фальсифікації ніхто серйозно не обговорював через іншу топ-тему.

Що буде 7 лютого?

Повернемося до загрозливих заголовків газет та людського занепокоєння. Вчора довелося почути таке: «Грузини точно в місті, я бачив трьох молодиків відповідного виду у трамваї, які були у модельному взутті. Це в таку погоду»! ЗМІ, особливо донецьким, не вперше доводиться нагнітати паніку серед населення напередодні виборів. Цього разу вони знову активно допомагають в цьому своєму кандидату, щоб ситуація першого туру повторилася. Після заяв Лук`янченка та Близнюка про те, що грузини не поїхали й живуть в донецьких готелях тишком-нишком (1000 осіб!), на заяви представників міліції вже ніхто уваги не звертає. А тим часом міліція запевняє, що грузини залишили Донецьк, просто деякі перетинали кордон через Харків або інші міста, тому в еміграційних службах Донецької області про це відмітки немає. ЦВК України знову не зареєструвало, даних про їхній приїзд немає.

Але грузини потрібні як повітря Партії регіонів і зараз. Окрім тактичних цілей, які вже було досягнуто в першому турі й потрібно досягти в другому, у регіоналів з`явилася ще одна ціль – затягнути реєстрацію нових членів дільничних комісій від Юлії Тимошенко. Вони приїдуть з інших регіонів в п`ятницю або навіть суботу, тобто 5-6 лютого, і часу на їхню офіційну реєстрацію залишиться дуже мало. Для штучного затягування процесу потрібні грузини – вони відвернуть увагу.

Ну, й переваги отримані в першому турі, також ніхто не скасовував. Фахівці очікують, що знову буде розіграна грузинська карта або їй подібна провокація. Тому загальна атмосфера аналізу порушень буде не здорова, спостерігачів міжнародних та й українських з журналістськими посвідченнями знову не пускатимуть на дільниці. Для цього вже є підґрунтя – вищезгадані заяви мера Донецька та голови облради. Тему цю надзвичайно роздмухають, а фактів реальних потім ніхто не надасть. А це значитиме, що ПР досягне цілей і у другому турі: явка буде високою, на порушення уваги не звернуть й велику кількість членів комісій від Юлії Тимошенко не зареєструють через штучне затягнення процесу.

Олена Федоренко