Крим та Південь України під контролем ФСБ - на черзі Донбас

Були чи не були агенти ФСБ у Криму до грудня 2009-го?

Заяву з цього приводу зробив колишній начальник військової контррозвідки СБУ, колишній очільник СБУ в Донецькій області Олександр Скипальський.

«За часів незалежності офіційно російської контррозвідки не було, тому немає чого повертати. Інша справа, що вона зараз у зв’язку з якимись домовленостями розміщується, – такий варіант можливий. Це означатиме, що вкотре порушується Конституція України, яка не передбачає перебування на території України спеціальних служб інших країн», – сказав він.

Проте чи це правда? Звісно, проукраїнським силам та опозиції вигідно зараз казати, що за часів незалежності російської контррозвідки офіційно не було на території України, але це не так, що і підтвердив експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник, коментуючи рішення спецслужб обох країн про повернення агентів ФСБ до Севастополя. Зокрема, він заявив: «Оцінюючи таке рішення, слід було б знати причини, які змусили колишнє керівництво приймати рішення про денонсацію Протоколу від 2000 року, який регулював перебування співробітників російських спецслужб в Криму. Для цього, мабуть, були досить вагомі підстави, які характеризувалися екс-главою СБУ як «недружні дії».

За його словами, ще одним аргументом попереднього рішення про видворення агентів ФСБ з України була упевненість в здатності українських спецслужб гарантувати безпеку об'єктів і військовослужбовців ЧФ РФ на території України. Чи означає нове рішення, що в керівництва країни виникли сумніви в здатності СБУ виконувати подібні завдання?

Зовсім трохи світла на ці питання вчора пролив екс-голова СБУ Валентин Наливайченко. «Протокол, укладений у 2000 році, згідно з яким підрозділи ФСБ перебували у Криму, ніколи не відповідав законодавству України», — заявив він.

«Функції, які з 2000 по 2009 рік були покладені на офіцерів ФСБ, — зокрема протидія шпигунству на флоті і антитерористична діяльність — на суверенній українській території повинна виконувати українська спецслужба. І найголовніше — російська контррозвідка на нашій території здійснювала недружні акти, в тому числі вербувальні підходи і підходи до секретоносіїв, порушуючи Кримінальний кодекс України», впевнений Валентин Наливайченко.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» чітко визначає підрозділи, які мають право займатися такою діяльністю на території держави, і забороняє проведення її будь-якими іншими структурами або відомствами, у тому числі іноземні.

На Донеччині теж змінюються вектори

В такій ситуації варто звернутися за роз`ясненням до працівників української спецслужби. Оскільки керівники та високопосадовці навряд чи можуть відповідати чесно, можна поговорити і з нижчими за званням, але не менш просвіченими працівниками. Джерело в СБУ повідомило Порталу неполітичних новин NGO.DONETSK.UA, що насправді за міжнародними нормами, якщо на території держави перебуває військова база іншої держави, то це можливо – охороняти цю базу за допомогою агентів спецслужби. Тоді з чим пов`язане спочатку видворення, а потім повернення агентів ФСБ до України? З тим, що передусім змінилися зовнішні вектори. Це можна наочно побачити у Донецькій СБУ – наприклад, якщо раніше 80 % людей займалося російським напрямком, а 20 % - західним, то тепер все навпаки. Ймовірно, з цим і пов`язане таке швидке відкриття «Русского центра», який організував в Донецькій обласній науковій бібліотеці імені Крупської фонд «Русский мир».

Під виглядом культурного центру для мешканців області сумнівний російський фонд «Русский мир», що неодноразово був помічений у провокативній діяльності на території України. З приводу цього фонду можна згадати скандал с приводу підігрівання русинського сепаратизму на Закарпатті, до якого був причетний як сам фонд, так і безпосередньо його керівник В’ячеслав Ніконов. Адже саме фонд «Русский мир» та його голова профінансували сепаратистку організацію Асоціація «Сойм підкарпатських русинів».

Знахабніли у двохтисячних, що буде далі?

Але повернімося до Севастополя. Якщо навіть ФСБ наприкінці 2009-го року знахабніло настільки, що очільник СБУ Валентин Наливайченко вирішив денонсувати протокол 2000 року та видворити агентів, то що роблять на території України військовослужбовці ЧФ РФ? Можна трохи пригадати хроніку подій згідно повідомлень СБУ з 2005 до 2008-го року.

Російською стороною неодноразово порушувались вимоги Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 (далі - Угода) і Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок використання полігонів бойової підготовки Військово-Морських Сил України військовими формуваннями Чорноморського флоту Російської Федерації від 16.03.2000.

У 2005 році здійснено несанкціоновану висадку з десантного корабля ЧФ РФ «М. Фильченков» особового складу і техніки 382-го окремого батальйону морської піхоти (місце дислокації - мис Темрюк Краснодарського краю, РФ) у районі мису Опук (АР Крим). Російська сторона не дотрималась зобов'язань щодо узгодження з компетентними органами України питань про проведення навчань, заходів з бойової підготовки, а також перетину кораблями і підрозділами ЧФ РФ державного кордону України, що передбачено Угодою.

Ракета на пляжі

15 квітня 2008 року на морському полігоні бойової підготовки кораблями ЧФ РФ проводились випробування авіаційної протичовнової ракети АПР-ЗМ-И, яку в ході виконання зазначених заходів було втрачено. У результаті перевірки МО України заявок ЧФ РФ на використання (закриття) зазначеного морського полігону для проведення пусків, стрільб та використання засобів бойової підготовки, встановлено, що на адресу командування ВМС ЗС України від ЧФ РФ відповідних документів не надходило.

Вказану ракету 26 квітня 2008 виявлено прикордонним нарядом ДПС України на береговій смузі поблизу мису Башений (АР Крим, узбережжя неподалік полігону для кораблів ЧФ РФ).

Додатково встановлено, що зазначений тип боєприпасів не значився в обліках під час розподілу і передачі майна Чорноморського флоту колишнього СРСР. На підставі зазначеного спеціалістами ВМС ЗС України зроблено припущення, що російська сторона доставила на територію України новий зразок озброєння, що не передбачено українсько-російськими угодами.

Відсвяткували

У рамках підготовчих заходів з відзначення 225-річчя з дня заснування міста-героя Севастополя 29 квітня 2008-го року у Севастопольській бухті кораблями ЧФ РФ здійснено маневри, в ході яких з десантного корабля «Азов» проведено десантування 10 бронетранспортерів 810-го полку морської піхоти ЧФ РФ. Далі вказана бронетехніка здійснила марш вулицями міста до пункту постійної дислокації (бухта Козача).

При цьому закриття рейду не відбувалося, дозволи на рух кораблів та переміщення вулицями міста бронетехніки Центром регулювання руху суден Міністерства транспорту та зв'язку України та підрозділами ДАІ МВС України російській стороні не надавались.

За оцінкою фахівців, зазначене створило реальні передумови до виникнення надзвичайних подій під час руху акваторією бухти цивільних суден, у тому числі парому з людьми, а також автомобільного транспорту вулицями міста.

Незалежність та суверенність – це надто складно

Це лише декілька прикладів, м`яко кажучи, несанкціонованої, поведінки представників ЧФ РФ у Криму. Але скоро Російська Федерація перестане обмежувати свою діяльність на території України лише Кримом. За словами начальника російського Генштабу Миколи Макарова, російські військові бази можуть скоро з`явитися у Миколаєві та Одесі.

Нинішня українська влада вважає за потрібне віддати Крим, а потім і Південь України для розташування військових потужностей Російської Федерації, покликати на допомогу СБУ російських колег. З цього можна зробити висновок, що для Віктора Януковича слова «незалежність» та «суверенність» у лексиконі непотрібні, мабуть, через складність написання.