Народні обранці змушують дихати мешканців Луганщини чадним газом (ФОТО)

З наполегливістю, гідною іншого застосування, з моменту свого обрання на посаду, пан Жевлаков йшов до „остаточного вирішення” транспортного питання. У вересні минулого року був зупинений тролейбусний рух, а міські перевезення були монополізовані приватними підприємцями, які керуються інтересами прибутковості, аж ніяк не соціальній значущістю транспорту. СТТУ позбавилося доходів від пасажироперевезень та державної субвенції (хай навіть у вигляді дебіторської заборгованості), проте не позбулося витрат на зарплату: персонал підприємства зменшився тільки на 5 осіб за рахунок звільнених водіїв. Враховуючи, що витрати на зарплату та відповідні нарахування мають найбільшу частку у витратах підприємства, у такий спосіб було запроваджено механізм випереджаючого погіршення його фінансового становища. Наявного персоналу СТТУ достатньо для ремонту тролейбусів та контактної мережі власними силами, однак за минулий рік нічого зроблено не було.

Так, підприємствам електротранспорту важко зараз по всій країні – внаслідок економічної кризи різко скоротилися державні субвенції за перевезення пільгових пасажирів. Проте, проблеми є не тільки в електротранспорту, криза торкнулася підприємств усіх галузей та форм власності – без виключення. Тим не менш, всупереч труднощам, ніде, у жодному місті України жоден міський голова не додумався до „призупинення” електротранспорту і більше того – до його банкрутства!

Цікаво, як узгоджується рішення про банкрутство СТТУ з обіцянками мера Жевлакова відновити роботу 1-3 тролейбусів, які лунають впродовж останнього місяця? Права рука не знає, що робить ліва? І чому у підсумку вірити мешканцям міста? Може, пан Жевлаков розраховує відновити тролейбуси після банкрутства, оголосивши санацію підприємства? Вельми сумнівно.

По-перше, плану санації керівництвом СТТУ до сих пір не складено: мабуть, з вересня 2008 р. на його розробку не знайшлося часу... По-друге, чомусь міською владою не розглядається можливість досудової санації, передбаченої законодавством, не доводячи справу до процедури банкрутства. По-третє, відкриття процедури банкрутства означатиме втрату контролю над підприємством з боку власника – територіальної громади міста. Доля СТТУ та його майна опиниться виключно в руках „комітету кредиторів”, єдина задача якого – стягнення грошей з підприємства і аж ніяк не забезпечення мешканців міста соціальним транспортом. Характер рішень такого комітету та їх кінцеві наслідки, гадається, достатньо прогнозовані. Фактично, ми отримаємо розкрадання комунальної власності.

Банкрутство СТТУ жодним чином не піде на користь територіальній громаді міста. Ситуацію поки ще не пізно врятувати. Керівництву Стаханова направлялися ґрунтовні рекомендації, яким чином відновити роботу Стахановського ТТУ та повернути мешканцям міста права на соціальний та екологічно чистий транспорт, проте їх так і не було розглянуто по суті. На жаль, на сумлінність місцевих посадових осіб сподіватися не можливо: вони відчувають наближення виборів міських голів у 2010 році і дуже поспішають. Їм годі сподіватися на перемогу, а земля, на якій розташоване СТТУ – дуже ласий шматочок у центрі міста...

Потрібне негайне втручання Міністерства житлово-комунального господарства, Луганської облдержадміністрації та органів прокуратури з метою запобігання розкраданню соціально важливого об’єкта. Підстави для розслідування досить вагомі: неефективне управління електротранспортним підприємством Стаханова містить не тільки ознаки посадової халатності, а відтепер й свідомого доведення до банкрутства. А це вже поняття з площини кримінального кодексу.

Фото: LIS, Anton