slavik9192

Донеччина хвора. Регіон, який без вагань підтримав 1918 року українську державність, в якому під час німецької окупації 1941–43 рр. діяла потужна мережа підпілля ОУН, зробився в останні роки одночасно і об'єктом ненависті, і посміховиськом в очах решти українців. Причини цьому лежать на поверхні. Тому нам немає чому ображатись. Нам треба лікуватись. Але якщо десять років тому можна було вилікувати Донбас "терапевтично", то зараз він потребує термінового "хірургічного втручання". Бо хвороба і в культурній, і в соціальній сферах дійшла такої стадії, що може призвести до "ампутації".

Донбас багатий на вугілля і на людей, які вміють те вугілля видобувати. Але, коли з кінця 90-х років минулого століття влада почала процес ліквідації діючих шахт і тисячі гірників залишились без роботи, почали буйно квітнути нелегальні міні-шахти, так звані «копанки». Я добре пам’ятаю численні оголошення, розклеєні на зупинках, фасадах будинків, стовпах про прийом на роботу забійників і прохідників. Там прописувалась досить приваблива зарплатня, але ані слова про назву підприємства. Багато моїх друзів і знайомих йшли туди працювати. Бо треба кормити сім’ю. Дехто працює і зараз.

29 січня 2012 року Горлівська міська організація ВО «Свобода» планувала провести вшанування пам’яті Героїв-крутян, які загинули у нерівному бою з більшовицькою армією М. Муравйова. Завчасно було подано повідомлення до міської ради, затверджено сценарій вшанування: молебень за загиблими мав провести отець Сергій з УПЦ КП, невеликий мітинг і смолоскипний Марш на честь юнаків-героїв мав пройти бульваром Дімітрова від погруддя Тарасу Шевченку до пам’ятника Жертвам горлівського повстання 1905 року.