Stanislav

Сьогодні в гості зайшов давній товариш, який нещодавно повернувся з Харкова. Оскільки там він мешкав у місцевих молодих художників-дизайнерів-інсталяторів, то зміг вдосталь поспілкуватися з творчим людом, який мешкає в колишній столиці України. Випадково, мова зайшла про раритетні речі, які збирає один з його знайомих, регулярно відвідуючи місцеву барахолку. Як виявилося, в його колекції багато цікавих старих фотоальбомів, але про один, придбаний і невідомо як втрачений, сильно сумує.

Прибувши ранком/опівночі о 1:28 на станцію Микитівка, бачиш зрештою, те саме, що і на тисячах полустанків країни: буфет, старших людей, які сплять в залі очікування і собак, які жваво швендяють цілодобовим вокзалом. На зовнішній стіні вокзалу поновлений напис з радянських часів, про те, що 1917 та 1918 році на станції Микитівка перебували штаби красноармійців та Сіверса, які боролися з військами генерала Калєдіна. Мова йде скоріш за все, про перешкоджання рухові козачих формувань на Дон, про які було погоджено з Центральною Радою України.

Після двох доволі насичених виступів в Донецьку, Сергій Жадан і Тарас Прохасько поїхали підтримати донецьких голодуючих чорнобильців. Як на мене, це справжній громадянський вчинок з боку обидвох письменників. Частину виступу Сергія Жадана вдалося записати на відео. А гарний фоторепортаж від Павла Островського тут http://matroskin-ua.livejournal.com/3820.html